Адам Курило

Відомий львівський інженер, який реалізовував проекти архітекторів модернізму та функціоналізму. Народився 20 травня 1889 року в селі Поточек (Польща) в родині службовця. У 1907 року закінчив реальну школу у Кракові. Протягом 1907—1912 років навчався у Львівській політехніці. Від 1913 — асистент кафедри будівництва мостів. У 1914-му здобув диплом інженера. Того ж року став членом Політехнічного товариства у Львові. У лютому 1941 року Вища атестаційна комісія СРСР присудила ступінь доктора технічних наук і звання професора кафедри будівництва мостів Львівського політехнічного інституту, у  1946 року кафедру будівельних конструкцій, статики споруд, Адам Курилло очолював її до 1974 року. Проживав на вулиці Глінки, 3б. Помер 7 січня 1980 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

Реалізовані модерністські проекти у Львові:

• Трамвайне депо на вулиці Городоцькій, 183 (1929—1931)
• Насосна станція на вулиці Шевченка у Львові (1932—1933, архітектор Вітольд Мінкевич).
• Водонапірні вежі на вулицях Пасічній і Тернопільській у Львові (1932—1933, архітектор Вітольд Мінкевич).
• Дім нотаріусів на нинішній вулиці Саксаганського, 6 у Львові (1938, архітектор Збігнєв Вардзала).
• Костел святого Вінцента де Поля отців місіонерів на вулиці Стуса (1938—1939, архітектор Тадеуш Теодорович-Тодоровський).

Джерела:

Marek Kozubel, Kuryłło, Adam, [w:] Zostali na Wschodzie. Słownik inteligencji polskiej w ZSRS 1945–1991 (red. nauk. Adam Hlebowicz), Instytut Pamięci Narodowej, Warszawa 2021, s. 368-371